Врожай на пригоди Аліс

Наступний рік-два стануть справжнім нашестям Аліс – знімаються фільми та створюються мультфільми. Причому використовуються сюжети і творів Кіра Буличова, і Льюіса Керолла.

19 лютого 2009 року відбудеться прем’єра анімаційного фантастичного екшену «День народження Аліси», режисером якого є Сергій Сєрьогін. Сценарій створили драматург Андрій Житков («Диверсант», «Супермаркет», «Хакер») та дитячий письменник-фантаст Андрій Саломатов («Боги Зеленої планети», «Цицерон – гроза тиміуків», «Синдром Кандидського»). В анімаційному фільмі покажуть три світи відмінні за зображенням, внутрішній напрузі та настроєм. Перший світ – Земля у майбутньому, Москва кінця 21 століття, яскравий світ. Ця частина фільму буде представлена у жанрі трюкового кіно. Другий світ – Колеїда кінця 21 століття. Мертве місто та табір археологів. Порожні будинки, покинуті машини на вулицях, тихе завивання вітру та речі, що перетворюються на попіл при найлегшому дотику. Такий собі Чорнобиль. Тут нас не покине почуття тривоги, що поступово зростатиме; тут має бути страшно. Третій світ – Колеїда у минулому, Земля 50-60 років. За картинкою це буде легке ретро. За динамікою творці обіцяють екшен. Роль Аліси озвучила Яся Ніколаєва, роль професора Рррр – Євген Стичкін, Громозеки – Олексій Колган.

Отже, навесні 2010 року ми побачимо повнометражний фільм Олега Ряскова «Пригоди Аліси: Полонені трьох планет». Сценарій картини написаний за мотивами творів Кіра Буличова. Йтиметься про те, як Аліса та її батько, професор Сєлєзньов, у недалекому майбутньому беруть участь у надзвичайно важливому експерименті. Але їх захоплює група авантюристів, що опинилася у тому ж місці в той самий час. Із цього починаються пригоди Аліси як на Землі, так і на інших планетах. На роль Аліси вже затверджена Дарія Мельникова (серіал «Папины дочки»), на роль професора – Олександр Скворцов. Зйомки розпочнуться на початку наступного року.

Над Алісою Льюіса Керолла працює Тім Бартон, створюючи проект для студії Disney. Режисер знімає «Алісу в країні чудес», а співпрацюють із ним Міа Васіковська (Аліса), Джонні Депп (Божевільний Шляпник), Хелена Бонем-Картер (Королева Черв) та інші. Зйомки розпочалися у травні цього року, прем’єру ж можна буде побачити у березні 2010 року.

Узимку наступного року вийде аніме-серіал на основі гри Heart no Kuni no Alice ~Wonderful Wonder World про пригоди Аліси, що грунтується на класичній казці Л’юіса Керолла. Про це писалося у нашому блозі раніше.

Тож залишається чекати на такий врожайний період на Аліс на різний смак…

Літературні нагороди від British Fantasy Society

Названі лауреати щорічної Британської премії фентезі (British Fantasy Award), яку присуджує Британська спільнота фентезі (British Fantasy Society).
Приз за найкращий роман, або The August Derleth Award, отримав Ремзі Кемпбелл за твір «The Grin of the Dark». «The Scalding Rooms» Конрада Уільямса стала найкращою повістю, «My Stone Desire» Джоеля Лейна – найкращим оповіданням, «Old Devil Moon» Кристофера Фаулера – найкращою авторською збіркою, «The Mammoth Book of Best New Horror 18» Стівена Джонса – найкращою антологією.
В рамках цього процесу нагородження вручили ще дві спеціальні нагороди: нагороду Karl Edward Wagner Special Award отримав майстер спец ефектів у кіно Рей Херріхаузен та нагороду The Sydney J. Bounds Best Newcomer Award – найкращому молодому автору Скотту Лінчу.
British Fantasy Society з’явилася у 1971 році. Її діяльність присвячена підтримці найкращого у фантастиці, сприянню розвитку наукової фантастики та жанрів жахів.

Яскраві сонячні промені Sunburst Awards

Стали відомі імена тих, хто отримав щорічну канадську премію Sunburst Awards, яка присуджується творам фантастичної літератури, виданим у Канаді. У номінації «дорослої» фантастики переміг роман Нало Хопкінсон «The New Moon’s Arms». Про цей твір журі сказало: «Робота Нало Хопкінсон є захоплюючою історією, що оповідає про незабутню особистість. «The New Moon’s Arms» - це чарівний твір, щедро приправлений таємницями, магічною фантастикою, гумором та прозорливістю.» Серед творів для юнацтва найкращим визнано роботу Джоан Пру «Anthem of a Reluctant Prophet». До речі, премія у категорії юнацької фантастики вручається вперше.

Переможці отримали медальйон із логотипом Sunburst Awards, який виготовлено спеціально вручну, та грошовий приз у розмірі тисячі американських доларів.

Фентезійна романтика для дівчат, або пригоди Аліси

Гра Heart no Kuni no Alice ~Wonderful Wonder World стане основою аніме-серіалу, про це повідомила компанія розробник QuinRose. Гра у пригоди Аліси, що грунтується на класичній казці Л’юіса Керолла, є фентезійною романтикою для дівчат. Серіал планували випустити цього місяця, але із загадкових причин його реліз пересунули на пізніший час – очікують, що ця подія відбудеться взимку 2009 року.

Яким саме буде сюжет серіалу – залишається тільки здогатуватись. Проте опис гри, що з’явилася іще торік, оповідає, що це є казкова історія Керолла про дівчинку, яка провалилася до кролячої нори та яку спіткала купа пригод. Здається, ця історія неколи не вийде із моди. У грі «країна чудес» який тільки не мала пародій та варіацій на тему. Героїня гри дещо доросліша свого книжкового прототипу. Вона наділена пихатим характером, є доволі егоїстичною та лінивою. Навіть за кроликом ліньки бігти, як того вимагає сюжет:)

Але все ж таки після тривалих вмовлянь кролика Аліса потрапляє до чарівної країни, де зустрічає відомих нам з дитинства персонажів: Шляпника, Білого кролик, Чеширського Кота, Труляля й Траляля, Березневого Зайця та інших казкових осіб. Отже, сумувати не доведеться...

Не можу втриматися, щоб не викласти на блозі ілюстрації, що захопили мене із першого погляду (окрім "Часу змін" - виникає шалене баження повторитися й опублікувати її ще раз). Чомусь всі ці роботи із переліку монохромних зображень. Тож автори - A.L.Asbaugh, T.Fleming, J.Blumen та L.A.Williams.

Найфантастичніші художники

Асоціація науково-фантастичних та фентезі художників 17 листопада оголосила переможців щорічної премії Chesley Awards, яку присуджують за різноманітні прояви фантастичного образотворчого мистецтва – за досягнення у сфері фантастичного живопису, за найкращі роботи, створені або опубліковані торік.

Найбільш «врожайним» на нагороди цей рік виявився для Донато Джанколи, який завоював одразу п’ять нагород, серед них дві головні премії як найкращий книжний ілюстратор: за книгу у твердій обкладинці «Необжиті зорі» (“The Outback Stars”) Сандри Макдональд та у м’якій обкладинці – «Кришталевий дракон» (“Crystal Dragon”) Шерон Лі. Окрім того Джанкола отримав нагороди за найкращу ілюстрацію, пов’язану із іграми («Авангард: Сага героїв»), найліпшу неопублікована монохромна робота («Час змін») та найгарнішу неопубліковану роботу в кольорі («Руда Соня»).

За внутрішні картинки нагороду здобув Джеймс Герні, автор ілюстрованого роману «Динотопія: Подорож до Чандари» (“Dinotopia: Journey to Chandara”).
Найфантастичнішу обкладинку мав журнал “The Magazine of Fantasy and Science Fiction”, а саме його номер за березень минулого року. Творцями цієї визначної обкладинки є Корі та Катска Енч.

(Розміщені роботи – ілюстрації Джанколи «Необжиті зорі», «Кришталевий дракон», «Час змін» (особисто мені, ця робота найбільше до вподоби; проглядаючи увесь перелік творів домінантів, саме «Час змін» привернув мою увагу) та «Руда Соня»)

Нова Руда Соня

Нарешті з’являються чіткі обриси сюжетної канви нового фільму «Руда Соня», зйомки якого розпочалися у жовтні. Над картиною працюють режисер Дуг Араніокоскі та продюсер Роберт Родрігес. Головну роль виконає Роуз Макгоуен. У своєму інтерв’ю Макгоуен якось сказала: «Коли мені запропонували цю роль, я думала – пожартували. Я за комплекцією не підхожу для рятування планети. Скоріше для сидіння у шезлонгу на сонці із келихом махіто в руці.» На це Родрігес, переконаний у тому, що Макгоуен впорається із цією роллю, відповів: «Роза – як пістолет. Вона розумна, гаряча, дуже сильна, проте у неї є слабкі сторони, які вона ретельно приховує навіть від своїх найближчих друзів. Ті ж риси характеру має і Руда Соня.»

Тож про що буде кіно… Початок-пролог розповість глядачу про те, як руда вбиває якогось чоловіка та забирає в нього загадковий амулет. Злодійку Руду Соню намагаються затримати вартові, але та їх вбиває та зникає.

Далі побачимо як цнотлива дівчина Соня мирно росте у Західній Гірканії. Проте її селище розорює банда найманців. На очах у дівчини гине вся її родина, саму Соню ґвалтує банда. Очолює найманців та ґвалтівників чоловік із амулетом, якого нам перед тим показали у пролозі. Ледь жива та зганьблена дівчина вирішує покінчити із собою та стрибає в річку. Проте її рятує Червона Богиня, яка перетворює дівчину на смертоносного Меча Справедливості, наділивши її даром володіння зброєю. У Богині Соня навчається та поступово перетворюється на непереможного воїна.
Далі ми знову потрапляємо в часи, про які оповідав пролог. Проте дія не обмежується звичайною помстою героїні – у подіях також замішана могутня чорна магія…
Тож сюжет не є чимось видатним, скоріше він нагадує таке собі поєднання «Конана-варвара» та «Вовкодава» із надмірним використанням фентезійних штампів. Проте магія існує і чудеса трапляються: можна сподіватися на стиль втілення та запаморочливо й ефектно поставлені битви.

Трохи історії… «Руда Соня» є пригодницьким фентезі-бойовиком за мотивами однойменного коміксу 1934 року. Перший фільм з’явився в Італії у 1985 році за участю Бриджит Нільсен та Арнольда Шварцнегера у головних ролях. Попередній фільм був неуспішним в прокаті та отримав негативні відгуки критиків й навіть премію «Золота малина». Бюджет фільму становив $ 17 900 000, а касовий збір у США - $ 6 948 633. Але згодом фільм почали вважати класикою пригодницького кіно.
Тоді сюжет був дещо інакший… Могутня чарівниця королева Гедрен викрадає стародавній магічний талісман, здатний зруйнувати увесь світ. Тож легендарний герой Калідор та відважна жінка-воїн Руда Соня вирушили у далекий та сповнений небезпечних пригод похід до Хаблаку – столиці королеви Гедрен, щоб поборити сили зла та врятувати землю від зруйнування.

Слоганом першої «Рудої Соні» були слова: «A woman and a warrior that became a legend.» Режисером фільму 1985 року був Річард Флайшер, композитором – Енніо Морріконе.

П’ять десятків найвидатніших лиходіїв

Перелік п’ятдесятьох найвидатніших лиходіїв світової літератури склала британська газета Telegraph. До цього списку увійшли та посіли далеко не найгірші місця представники фантастики.
П’яту сходинку посів його величність, темний лорд Відомо-Хто, він же – Волдеморт. Тринадцяте місце (для хіт-параду такої тематики це чи не найголовніше місце!) отримав граф Дракула із роману Брема Стокера. Містер Хайд із повісті Стивенсона розташувався на двадцятій сходинці, на двадцять третій – Джокер із коміксу «Бетмен». То володар, то не володар кілець Саурон опинився рівно в середині списку, на двадцять п’ятому місці, а одразу за ним притулився лафкрафтівський Ктулху. Минаємо десять сходинок: на тридцять п’ятому зустрічаємо чарівно-небезпечна місіс Коултер із трилогії Пулмана «Темні початки». 37-е місце дісталося Суртуру із «Подорожей до Арктуру» Девіда Ліндсея. До десятого місця з кінця домандрував Капітан Крюк, одвічний антагоніст Пітера Пена. Герой антиутопії Оруелла О’Брайен влаштувався на сорок першому місці. Одразу за ним Мати Гренделя із епосу «Беовульф» та Фред із антиутопії Маргарет Етвуд «Історія служниці». Біла Відьма із «Хронік Нарнії» спромоглася начаклувати собі лише сорок п’яте місце. Тигр-людожер Шер-Хан із кіплінгівської «Книги Джунглів» розлігся на сорок восьмому місці. Наступним за ним виявився Стирпайк із «Горменгасту» Мервіна Піка.
Іншими найвидатнішими злодіями виявилися Яго та Клавдій, Ганібал Лектор, Тм Ріплі, Дон Жуан, Білл Сайкс, Мобі Дік, професор Моріарті та інші злодюжки.
Та хто ж став найвеличнішим та наймерзеннішим із усіх лиходіїв? Хто посів найвищу сходинку? Найвеличнішою поганню став Сатана із роману Мільтона «Утрачений рай».

Національні «скарби» Сполученого Королівства

Британська «The Independent» склала список національний скарбів Сполученого Королівства. Серед цієї півсотні виявився лише один письменник. Точніше письменниця. Таким скарбом виявилася Джоан Роулінг, творець поттеріани. Вона посіла 24 місце. Проте коментарю до її персони не позаздриш: «Її творчість – це сміття не першою свіжості, який тим не менш до безтями обожнюють наші діти».

Вій – хто це? Що це? Звідки це?

Вій у східнослов’янській міфології – це дух, що несе смерть. Він має величезні очі із важкими повіками. Магічний погляд Вія проникає у людську душу та відкриває її для всякої нечисті; від цього погляду немає спасіння. В українській демонології – грізний дідуган із бровами та повіками до самої землі.

Вій є царем підземного світу. У мирний час він тюремщик у пеклі, що тримає вогняний батіг, яким катує грішників. Його важкі повіки тримають вилами чисельні слуги. Для нього нестерпним є сонячне світло.

Вій не може бачити щось сам по собі, проте якщо кілька силачів-слуг піднімають його повіки, тоді ніщо не може приховатися від його погляду – смертоносного для людини, руйнівного для людського житла, спопеляючого для міст та сел.

Етнографи припускають, що саме із Вієм пов’язане повір’я про зурочення: від дурного ока все псується й гине.

Існує два припущення щодо походження імені Вій: перше – українське слово «вії», яке має відношення до повік цього персонажа, та друге – слово «витися», оскільки образ Вія нагадує якусь рослину: ноги його оповиті корінням і весь він покритий засохлими шматками землі.

Уявлення про смертоносний погляд, очі, приховані величезними повіками, відображені у західноукраїнському рукописі ХVІ століття, який описував останні дні з життя Іуди: повіки його настільки розрослися, що позбавили його зору. Мотив повік, які піднімають вилами, лопатою, гаками розповсюджений у східнослов’янських казках. Довгі повіки у народних уявленнях є ознакою демонічної істоти. Українська легенда про походження чаю оповідає про те, що спокушаючи пустельника, диявол почав йому «вії опускати», доки стало неможливим для старця глянути на світ; пустельник відірвав повіки та закопав їх у землю; із них виріс чай. У билині з білоруського Полісся смерть зображується як потворна жінка із величезними повіками.

«Вій – є колосальне створіння простонародної уяви, - писав Микола Васильович Гоголь у примітках до своєї повісті. – Таким іменем називався у малоросів начальник гномів, у якого повіки на очах ідуть до самої землі. Вся ця повість є народна легенда. Я не хотів у чомусь її змінити, тож розповідаю її майже у тій самій простоті, як почув».

«Вій. Повернення», «Вій-2: Прокляте місце», «Вій-3: Від Московії до Трансільванії» - що далі?

Кінокомпанія RFG та режисер Олег Степченко завершують роботу над екранізацією повісті Гоголя «Вій». Прем’єру нам обіцяють у 2009 році. Жанр картини вже поспішили охрестити «жахами», «трилером», «пригодами» та «містикою». Тож кортить вже дізнатися, що це буде. Адже цікавинка в тому, що в основу сюжету покладуть невідредагований рукопис Гоголя, який є однією із найтаємничіших постатей в літературі – це факт. У свій час саме цей, перший варіант повісті був вщент розкритикований за надмірну містичність. Автори екранізації обіцяють отримання відповідей на запитання про те, що трапилося із Хомою, коли він поглянув у вічі Вію, які з байок бурсаків є вигадкою, а які – правдою, та що ж трапилося між Хомою Брутом та Панночкою в ту зловісну ніч. Гоголівські містика та страхіття, щедро розкритиковані свого часу Белінським, небачені жахіття, плід уяви українського народу, знайомі літературні герої оживуть у новій екранізації.

Сюжет картини переносить нас у початок ХІІІ століття. Замість Хоми Брута спостерігаємо за незвичайними подіями життя картографа Джонатана Гріна, який подорожує із Європи на Схід. Подолавши Карпати, він потрапляє у загублене серед диких лісів селище. Грін зустрічає досі не бачений, дивний народ. Диваки – огородили себе від іншого світу глибоким ровом й наївно вірять, що зможуть так уберегтися від усілякої нечисті, проте не розуміють, що вся ця погань уже живе в них самих та їх світі і лише чекає нагоди, щоб вирватися назовні. Тож зустріч із цим лиховісним селищем стала для вченого гіршою, ніж найжахливіший сон: тут він зустрівся із Вієм, вірним слугою диявола.

Над цією екранізацією творчий колектив чаклує вже три роки, та в результаті їх замовлянь історія перетворилася на містико-авантюрну трилогію, бюджет якої складає 21 мільйон доларів. Перша частина «Вій. Повернення» має постати перед нами достовірною екранізацією гоголівського рукопису. Друга частина «Вій-2: Прокляте місце» зобразить події, що стануться через рік після описаних подій: Сотник, що так і не зможе примиритися зі смертю доньки, відкриває вподобану нечистю церкву, щоб поховати небіжчицю по-християнськи. Третя частина «Вій-3: Від Московії до Трансільванії» оповідатиме про пригоди головного героя, на долю якого випало не лише зустріч із потойбічною поганню, але й битви із зграєю вурдалаків та демонів. Дехто вже встиг поіронізувати, про асоціювавши «Вія-2» із «Мумією», а «Вія-3» - із «Ван Хельсингом».

Від попередньої версії 1967 року (яку, до речі, визнали «першим радянським фільмом жахів» та зайняв у прокаті того часу 13 місце – чи це випадково?) нова екранізація відрізняється комп’ютерними спецефектами та неочікуваним гримом відомих акторів. Проте чи знайдуть місце у цій історії фрази типу «подимите мне веки» та «панночка померла» - покаже час.

Творці фільму тривалий час утаємничували імена виконавців головних ролей. Проте недавно відкрили свої секрети. Картографа Джонатана Гріна зіграє Джейсон Флемінг. Також до зйомок планують залучити Крістофера Ллойда. Окрім того у трилогії задіяні актори: Валерій Золотухін, Олексій Чадов, Андрій Смоляков, Ніна Русланова, Ганна Чурина, Агнія Дитковските, Юрій Цурило, Іван Моховиков, Анатолій Гущин, Олександр Карпов, Олександр Яковлєв, Ольга Зайцева, Йола Санько та інші.

Наразі створюється повнометражний мультфільм «Вій». Залишається лише фантазувати: що ж буде далі? Пречудовий прогноз надав «Мир фантастики» про те, що далі буде «телесериал «Вий наносит ответный удар», компьютерная игра «Вий: Ночной Дозор», цикл романов «Интимные тайны Вия», коллекционные фигурки Вия с поднимающимися веками, пиво «Вийевское», одеколон «Хома Брут», набор шоколадных конфет «Панночка».

Доброї пори дня, всім прихильникам та шанувальникам світу фантастики!

Сподіваюся, постійним місцем зустрічей у безмежних джунгліях Інтернету для багатьох із нас стане сторінка Fan_of_Fantasy. Тут у дружній розмові та у плідній дискусії ми не раз поділимося думками з приводу того, що цікавить нас, щирих фанів жанру фантастики.

Всім тим, для кого фантастика та все, пов’язане із нею, не є безглуздим марнуванням часу. Тим, для кого космічні кораблі, без сумніву, сягають невідомих планет. Тим, хто, не зважаючи на вік, залишається дитиною і вірить у казки та чарівних істот. Тим, хто почав мріяти про зірки одночасно із першими кроками по землі…

Так, так. Саме тобі і таким, як ти і я, присвячується цей блог. Що тут буде – покаже час. Звичайно, нетерплячі можуть відхилити завісу і зазирнути у майбутнє, занурюючись у фантазії і мрії, вдаючись до ворожіння чи медитації. Проте остаточно відомо: сторінка розповідатиме про пані ФАНТАСТИКУ та її супутників: книги і, безперечно, їх авторів, фільми та їх творців, комп’ютерні іграшки, картини. Лише одній фантазії відомо, що ще тут з’явиться!

Але від слів – до справи!